Враховуючи постійні скарги батьків на нестачу часу для занять, можна використовувати для спілкування та навчання час, який витрачається на дорогу в садок чи з нього. Саме під час цих щоденних пересувань, по-перше, можна зайнятись розвитком моторики та уваги дитини, запропонувавши їй рухатись лише бровками та перестрибувати через незначні перешкоди. По-друге, з’являється можливість по дорозі грати в мовленнєві ігри:

–   “Спіймай спільний звук”.

Дорослий промовляє ряд слів або невеликий віршований твір. Завданням дитини є визначити спільний звук та його місце у визначених словах.

Наприклад:

• Мама, мак, мило, морозиво, магазин, миша – [м].
• Сова, сорока, Олександр, весна, сало, овес – [с].
• Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві.

 І раптом равлика зустріли

Із ріжками на голові. – [р].

• “Зміни слово”.

Дорослий промовляє слово, дитина відтворює його вимову. Згодом слід дати чіткі вказівки як саме змінити слово.

Наприклад: сом – заміни [о] на [а] – сам; [а] на [і] – сім; [м] на [к] – сік; [с] на [р] – рік; [к] на [в] – рів тощо.

• “Визнач перший (останній) звук”.

Дорослий промовляє слова. Завдання дитини чітко повторити їх по одному та визначити перший (останній) звук у словах.

• “Я знаю п’ять назв”.

Дорослий та дитина по черзі називають по п΄ять назв певної групи предметів чи істот.

Наприклад: ”Я знаю пять назв тварин: ведмідь, лисиця, заєць, вовк та білка.” Виграє той, хто швидко назве правильно всі назви.

• “Нескінченний ланцюжок”.   

Дорослий називає будь-яке слово. Завдання дитини назвати наступне, щоб воно починалося на останній звук попереднього слова. Наприклад: око–Оля–якір–риба… 

• “Спіймай слово” .

Дорослий називає по черзі звуки задуманого слова. Завданням дитини є сприйняти їх на слух та скласти у слово.

Наприклад: м, а, к – мак; с, о, в,а – сова; к, л, е, н – клен.

• “Закінчи слово”.

 Дорослий промовляє перший склад певного слова. Завданням дитини є назвати склад(и), який(і) закінчить слово: ри – ба(нок, нва, балка), мар – ка(шрут, та, кер), гри – би(горій, вня, бар).

• “Вгадай що це”.

Дорослий називає ряд слів, які описують предмет чи істоту з визначеної групи. Наприклад: малий, зручний, шкільний, необхідний, наповнений ручками та олівцями (пенал). Завдання дитини полягає в тому, щоб відгадати про що йдеться мова.

• “Доповни ряд”: са, са, са – у діда сиві … вуса;

ка, ка, ка – дорога ой яка … далека;

• “Склади слово з перших (других) звуків”.

Дорослий називає ряд слів. Завдання дітей полягає в тому, щоб виділити перший звук (склад) з кожного слова й скласти з них нове слово:

Марка, око, хата.   (мох)

Десять, ремонт, вода.    (дерево)

• “Порівняй” (дерева, машини, будинки, людей) тощо;

Для дітей дошкільного віку характерним є явище постійних запитувань. Не слід відхилятися від запитань малюка, хоч деколи на них важко відповісти зразу. В таких випадках рекомендуємо пообіцяти дати відповідь, коли він поспить (поїсть, одягнеться чи роздягнеться, прибере іграшки і т. д.). За цей час дорослий має можливість підготуватись до відповіді. Такий прийом дає подвійну користь. З однієї сторони дитина отримує правильну й повну інформацію на своє запитання. А з іншої – в дорослому побачить цікавого для неї співрозмовника і в майбутньому буде тягнутися до спілкування з ним.

Закономірним є бажання дитини поділитись своїми враженнями про побачене під час прогулянки, про прочитану їй книжку, про переглянутий мультфільм, про власні переживання й т.п. Не слід перебивати її – нехай практикується в умінні будувати речення та підбирати необхідні слова.

Розширюючи коло уявлень дитини про навколишні предмети та явища, ознайомлюючи її з художньою літературою, розмовляючи з нею на різноманітні побутові теми, близькі й доступні розумінню дошкільника, батьки будуть водночас не лише розширювати її кругозір, а й сприяти швидкому оволодінню правильним мовленням.