ПОРАДИ ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ «ЯК РОЗВИНУТИ МОВЛЕННЯ ДИТИНИ?»

В світі, де гаджети займають провідну роль в житті людей, у дітей все частіше почали проявлятися різноманітні вади мовлення, пропоную вам ряд  занять, які легко провести вдома. Дані поради, при регулярному і постійному повторенні,  допоможуть вам розвинути мову у ваших малюків.

1. Розмови з дитиною, коментуємо свої дії, задаємо питання, спонукаємо до розмови.
2. Читання книг, казок та віршів.
3. Співаємо разом пісні.
4. Розвиваємо дрібну моторику рук. Ліплення з глини, тіста, піску, сортуємо ґудзики, нанизуємо намистинки і т.д.
5. Масаж пальчиків, долонь, пальчикова гімнастика («Сорока – ворона», «Оцей пальчик наш дідусь» і т.д.)
6. Розвивайте розуміння мови, даючи дитині прості інструкції по типу: «дай ручку», «де пальчики» і т.д.
7. Частіше вимикайте телевізор, комп’ютер, телефон.
8. Вчіть дитину розрізняти предмети за розміром, формою, кількістю, кольором.
9. Ніколи не розповідайте іншим людям в присутності дитини про її вади.
10. Розвиток міжпівкульної взаємодії. Вправа «Ліхтарики» (Покласти кисті на стіл. Одна – стиснута в кулак, інша лежить на столі долонею. Одночасно змінювати положення рук (якщо права в кулаці, а ліва – долоня, то змінити на: права – долоня, ліва – кулак і так далі). Вправа “Кільце” (Піднімаємо вгору обидві долоні і починаємо перебирати пальці на обох руках, поєднуючи в кільце з великим пальцем по черзі вказівний, середній, безіменний та ін. Виконується спочатку правою рукою, потім лівою, потім обома. Ведучий змінює темп виконання, то прискорюючи, то сповільнюючи його).Вправа “Кулак – ребро – долоня” (Ведучий показує дитині три положення долоні на столі, які послідовно змінюють один одного: розкрита долоня на столі, долоня, стиснута в кулак, долоня ребром на столі. Спочатку вправа виконується разом з ведучим:

а) долонею правої руки;

б) долонею лівої руки;

в) обома долонями одночасно.

При цьому міняємо темп виконання, то, прискорюючи, то, сповільнюючи його. Потім дитина виконує вправу самостійно).

Вправа “Вухо – ніс” (Лівою рукою візьміться за кінчик носа, а правою рукою – за протилежне вухо. Одночасно відпустіть вухо і ніс, хлопніть в долоні, змініть положення рук «з точністю до навпаки).

11. Вправи на мовне дихання. Дихальна гімнастика проводиться до прийняття їжі, в добре провітреному приміщенні, щоденно по 5-10 хв. Дуйте через трубочки різних діаметрів, надувайте мильні бульбашки, повітряні кульки, здувайте зі стола шматочки паперу або вати, гасіння свічки, дмухання на паперові човники, що плавають на воді. Вправа “Метелики” (Метелик красивий на квітці сидів. Ми подули, він полетів.(Паперові метелики прив’язані на ниточці. Дитина тримаює метелика й дмухає на нього)). Вправа “Прокололась шина”(Повітря легко ми вдихаєм, Потім повільно видихаєм. Так прокололася шина У нашої машини.(Зробити легкий вдих (накачати шину повітрям), видихнути (показати, як повітря повільно виходить через прокол у шині (зі звуком [ш])).
12. Артикуляційні вправи. Заняття має проводитися щоденно протягом 10 хвилин. Кожну вправу дитина має повторити 5 – 10 разів. Шия і плечі мають бути не напружені. Вправа «Вовк», попросити малюка показати, як виє вовк (витягнути губи вперед і вимовити звук у –у – у). Вправа «Кошеня». Попросіть дитину похлебтати, як кошеня, швидко висовуючи і втягуючи губи. Вправа «Бульбашка». Навчіть дитину надувати щоки і різко розривати змичку губ. Вправа «Жабка».

Рот трохи відкрити. Посміхнутись, губи розтягнути так, щоб було    видно верхні зуби. Утримувати таке поло­ження під лічбу 10-15 секунд (Жабка їсти захотіла,враз взялась вона за діло —  наловила аж сім мух тому й рада: рот — до вух!). Вправа «Щіточка». Посміхнутись.  Закусити спочатку верхню, а потім нижню губу зубами (Дуже працьовита тітка. Чистить біло зуби щітка).  Вправа  «Лопаточка». Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні 10-15 секунд (Широким я язик зроблю, на нижню губку покладу. Гарна вийшла і пласка моя лопатка з язика. Жаль, така лопатка не скопає грядки).

13. Вправи на рівновагу. Катання на самокаті, роликових та простих ковзанах, скейтборді, на велосипеді без допоміжних колес. Нестійкі поверхні – ходіння по нестійких поверхнях (наприклад, по подушках, кріслах-мішках чи ковдрах на підлозі) змушує тулуб працювати над тим, щоби зберігати вертикальне положення. Нестійкі гойдалки й рухливі ігри, підвішені сходи й канати. Коли гойдалки рухаються несподіваним чином, це змушує м’язи тіла інтенсивніше працювати. Ходьба типу «тачки» (дитина ходить на руках, а дорослий підтримує її ноги). Плавання – змушує тулуб боротися з опором води, забезпечуючи тим самим більш глибоке відчуття себе у просторі. Присідання на коліна, не торкаючись рукою підлоги, підйом і передача повітряної кульки рукою іншому гравцю. Гра у класики – вимагає від дитини зміни напрямку руху та стрибків швидко й часто.