Коли різдвяні свята стихають,
у стінах «Дударика» ще лунає розколяда —
як знак любові, єдності та світлої дитячої радості 

Лунали колядки, сміялися діти, співали дорослі — разом, від щирого серця.
У маленьких долоньках — радість,
у дитячих очах — світло,
у голосах — любов до традицій 
Ця розколяда стала ще одним нагадуванням:
поки звучить коляда,
поки діти співають українські пісні — живе наша культура, живе наша надія 

Дякуємо кожному, хто був поруч і розділив з нами ці миті тепла.
Нехай це світло залишиться з нами надовго 
