Коли різдвяні свята стихають,

у стінах «Дударика» ще лунає розколяда —

як знак любові, єдності та світлої дитячої радості

Лунали колядки, сміялися діти, співали дорослі — разом, від щирого серця.

У маленьких долоньках — радість,

у дитячих очах — світло,

у голосах — любов до традицій

Ця розколяда стала ще одним нагадуванням:

поки звучить коляда,

поки діти співають українські пісні — живе наша культура, живе наша надія

Дякуємо кожному, хто був поруч і розділив з нами ці миті тепла.

Нехай це світло залишиться з нами надовго