Кашлюк

Кашлюк (коклюш, 100-денний кашель) – гостре інфекційне захворювання, викликане бактерією, що має назву Bordetella Pertussis. Захворювання більш характерне для дітей та підлітків, але хворіти можуть також і дорослі.

1. pertussis – це патоген, який впливає виключно на людей і передається через повітряно-краплинний шлях. Його антигени можуть призводити до місцевих уражень клітин та викликати системні симптоми. Підтвердження діагнозу кашлюку за допомогою культуральних методів складно через складність вирощування B. pertussis. Хоча основна причина кашлюку – Bordetella pertussis, інші види, такі як Bordetella parapertussis та Bordetella bronchiseptica, також можуть бути винятками. Незважаючи на те, що вакцинація у дитинстві різко знизила кількість випадків кашлюку, за останні 20 років кількість захворювань зросла, особливо серед раніше імунізованих підлітків та дорослих.

Симптоми захворювання з’являються протягом періоду від трьох днів до двох тижнів, зазвичай в середньому через один тиждень.

Характеризується захворювання трьома стадіями, що послідовно змінюються:

1. Стадія розвитку патології.
2. Стадія спазматичного й судомного кашлю.
3. Стадія одужання.

Час розвитку захворювання відрізняється від кількох днів до двох тижнів, зазвичай у дорослих цей процес відбувається повільніше, ніж у дітей.

Основні симптоми коклюшу

Спочатку симптоми кашлюку включають:

• підвищення температури тіла,
• відчуття слабкості,
• чхання і періодичний сухий кашель.

Додаткові прояви кашлюку включають високий ступінь втоми, почервоніння очей та сльозотечу, а також головний біль. Через один-два тижні після перших симптомів кашлюку розвиваються тяжкі напади кашлю: короткі кашльові приступи, які з’являються один за одним без перерви, за якими настає глибокий вдих зі свистячим звуком (реприз). Протягом дня може відбутися до 40 нападів. Кашель при кашлюку може тривати від 1 до 10 тижнів.

Для кашлюка характерна певна стадійність симптомів.

Катаральна стадія – нежить, чхання, підвищення температури до субфебрильних цифр (37-38 градусів), загальне нездужання, осиплість голосу,сльозотеча та покашлювання.

Пароксизмальна стадія – настає через 10-14 днів від початку захворювання. Тут основним симптомом буде кашель приступоподібного, спазматичного характеру з 5 і більше відкашлювань поспіль, дуже характерним при цьому буде форсований стридорозний (шумний) вдих зі свистом – реприза. В маленьких дітей під час кашлю з рота витягується язик. З ніздрів можуть бути бульбашки в’язкого слизу. Відмічається блювання слизом під час або після нападу кашлю. На обличчі з’являється припухлість, деколи геморагії, почервоніння. Чим важчий перебіг захворювання, тим сильніші і триваліші напади кашлю. В немовлят можуть бути епізоди апное (відсутність дихання), неможливість годування. В середньому ця стадія триває від 2 до 8 тижнів.

Відновлювальна стадія – інтенсивність симптомів зменшується на третій стадії захворювання. Поступово кількість нападів кашлю зменшується, зникають ознаки дихальної недостатності. Хоча ця стадія може тривати досить довго, від декількох тижнів, до трьох і більше місяців.

Наслідки кашлюку залежать від тяжкості захворювання, своєчасності та якості лікування.

До поширених ускладнень кашлюку належать

• Запалення легень
• Запалення слизової бронхів
• Емфізема легень
• Бронхоектатична хвороба
• Гнійний отит
• Епілептичні напади
• Запалення плеври
• Енцефалопатії
• Зменшення життєвої ємності легень

• Крововилив у мозок
• Набряк мозку
• Розрив м’язів живота
• Пошкодження барабанної перетинки
• Грижа
• Потрапляння повітря в грудну порожнину через пошкодження легень під час нападу кашлю
• Випадіння прямої кишки тощо.

У дітей псевдококлюш є поширеним ускладненням кашлюку.

Шляхи зараження

Коклюш походить від зараженої людини, яка є джерелом інфекції, становлячи загрозу для оточуючих вже з перших днів активного перебігу хвороби. Найбільша ймовірність передачі інфекції відбувається з появою перших симптомів.

Протягом першого тижня кашлю та запалення верхніх дихальних шляхів всі пацієнти виділяють патоген у навколишнє середовище, проте цей процес зазвичай сповільнюється протягом 2-3 тижнів.

Особливо велика загроза походить від інфікованих осіб , у кого захворювання має прихований або легший перебіг (особливо для дітей), які все ще можуть передавати інфекцію оточуючим.

Бактерія Bordetella pertussis передається повітряно-краплинним шляхом. Активне розповсюдження мікроорганізму сприяється запаленням слизової оболонки дихальних шляхів, сильним кашлем та великою кількістю виділеного мокротиння. Інфекція передається лише при безпосередньому контакті на відстані не більше 2 метрів.

Людина має високу природну схильність до коклюшу, і найчастіше хворіють діти, включаючи немовлят.

Діагностика кашлюку

Діагностика кашлюку здійснюється шляхом аналізу анамнезу, огляду хворого та лабораторних методів дослідження.

Лабораторне обстеження включає такі етапи:

• Загальний аналіз крові;
• Біохімічний аналіз крові;
• Бактеріологічне дослідження;
• Пряма реакція імунофлюоресценції;
• ПЛР-діагностика;
• Серологічні дослідження, такі як реакція аглютинації, реакція зв’язування комплементу, реакція непрямої гемаглютинації.

Біологічними матеріалами для дослідження є кров, мокротиння та слиз із слизової носоглотки.

За необхідності лікар може зазначити рентгенографію легень та комп’ютерну томографію.

Диференційну діагностику коклюшу проводять з запальними захворюваннями дихальної системи, наявністю сторонніх тіл у верхніх дихальних шляхах тощо.

Як лікувати кашлюк у дітей

Кашлюк в дітей до 1 року – надзвичайно небезпечне захворювання, в більшості випадків, особливо невакцинованих дітей, лікування стаціонарне, деколи у відділення інтенсивної терапії.

Покази до госпіталізації: респіраторний дистрес, що проявляється пришвидшеним диханням, залученням допоміжних м’язів, пневмонія, неможливість годувати, ціаноз або апное з кашлем і без нього, судоми, вік до 4 місяців.

Антибіотикотерапія показана в перші 3-4 тижні захворювання, застосовують ліки групи макролідів.

Підтримуюча і симптоматична терапія полягає в зменшенні або виключенні тригерів кашлю (дим, пил, перепади температури, різкі звуки, яскраве освітлення, плач дитини), достатнє відпоювання і часте годування. За необхідності педіатр може призначити протикашльові препарати.

Як лікувати кашлюк у дорослих

Антибіотикотерапія показана при тривалості захворювання до 3 тижнів, або при тривалості хвороби до 6 тижнів у людей старше 65 років, вагітних, осіб з хронічними захворюваннями легень (бронхіальна астма, ХОЗЛ), при тривалій імуносупресивній терапії. Препаратом вибору є азитроміцин (в тому числі у вагітних). Оскільки кашлюк є високо заразним захворюванням, виправданою є постконтактна антибіотикотерапія. Пацієнти з інфекцією B.pertussis не повинні контактувати з немовлятами та людьми з групи ризику, доки вони не пройдуть принаймні 5 діб терапії антибіотиком.

Симптоматичне лікування включає достатній питний режим, зволоження повітря в приміщенні, очищення від подразників (пил, тютюновий дим і ін.), протикашльові препарати.

Методи профілактики захворювання

Кашлюк, на щастя, належить до вакцинокерованих інфекцій. Відповідно до національного календаря профілактичних щеплень в Україні дітям проводять чотири щеплення проти кашлюку: у віці двох, чотирьох, шести та 18 місяців. Ревакцинація в 6 років. З метою захисту новонародженого малятка до 2 місяців, в багатьох країнах світу і в Україні в тому числі вакцинують вагітних жінок з 22 тижня вагітності. Також до народження дитини слід подбати про вакцинацію проти кашлюка всіх, хто буде контактувати з новонародженим вдома (батьки, бабусі та дідусі, старші діти). Це стратегія «кокона» навколо немовляти, для якого кашлюк – особливо небезпечний.

Імунізація проти кашлюка для дорослих можлива в складі комбінованої вакцини проти дифтерії та правця, проводиться 1 раз на 10 років.

Вакцинуйтесь, захищайте себе та свою родину.