Музичний калейдоскоп
Пізнання світу почуттів
неможливе без розуміння
й переживання музики,без
глибокої духовної потреби
слухати музику й діставати
насолоду від неї.
Василь Сухомлинський
Як «подружити» дитину з музикою?
Більшість дітей, маючи або не маючи особливих музичних здібностей, залюбки співають, танцюють та грають на дитячих музичних інструментах у колі своїх друзів та родичів. Проте є й такі діти, які психологічно замикаються у «спілкуванні» з мистецтвом: уникають виступів, навіть колективних; бояться співати, соромляться танцювати тощо.
Батькам таких дітей ми радимо:
- Вдома часто хвалити свого маленького співака або музиканта;
- Грати в «школу», де дитина – вчитель демонструє, як треба співати, танцювати під музику, відстукувати ритм тощо;
- Заохочувати показувати результат свого навчання – наприклад заспівати вивчену пісеньку – татові, бабусі, гостям тощо;
- Записувати виступи дитини на відео, відтак разом перегляди їх і висловлювати лише приємні емоції – враження;
- Влаштовувати «хвилинки музики» кілька разів на тиждень у певний день та час.
Дитяча обдарованість виявляється по-різному. Хтось із неабияким захопленням слухає музику та співає, хтось – неначе байдужий до цього. І робити висновок, що ті чи інші діти від природи «не музикальні», у них немає слуху й розвивати його безперспективно – не можна.
У кожної дитини можна пробудити любов до музики, розвинути подаровані природою музичний слух та голос. Це засвідчує життєва практика й наука.
Тож нехай для педагогів та батьків стануть дороговказом такі гасла: Немає нездібних – є ті, хто опановує по-іншому!
Немає імпульсивних – є безпосередні!
Немає повільних – є розважливі!
Немає ледачих – є розслаблені!
Немає боязких – є обережні!
Немає гіперактивних – є енергійні!
Немає дратівливих – є чутливі!

ЧОМУ ЧЕШКИ?

